середа, 29 лютого 2012 р.

Марафон із-за ґрат умовності

3 коментарі:

  1. Журналіст В'ячеслав Піховшек висловлював бажання взяти участь в інтернет-марафоні «Віктор Янукович. Два роки умовно». Про це він повідомив «Телекритику», прочитавши опубліковану ТК інформацію про те, що запрошені симпатики нинішньої влади з різних причин не могли взяти участь у марафоні.
    В'ячеслав Піховшик зазначив, що надіслав смс-повідомлення з відповідним змістом одному з модераторів марафону Мустафі Найєму.
    У коментарі «Телекритиці» Мустафа Найєм зазначив, що формуванням списку гостей займались інші організатори, яким він лише пропонував кандидатури: «Щодо В'ячеслава Піховшека, то ми його не запрошували через те, що деякі мої колеги не вважають його колегою».
    Нагадаємо, інтернет-марафон творчого об'єднання «Четверта студія» до дворіччя президентства Януковича - «Віктор Янукович. Два роки умовно» - пройшов 27 лютого. Участь у марафоні взяли Євген Сверстюк, Олександр Положинський (лідер українського гурту «Тартак»), Влад Троїцький (художній керівник театру «Дах»), Юлія Мостова (головний редактор «Дзеркала тижня. Україна»), Олексій Мустафін (заступник керівника СТБ), Микола Княжицький (гендиректор ТВі), Сергій Квіт (президент Києво-Могилянської академії), Ростислав Шапошніков (керівник сайту «Дорожній контроль»), Олекса Шалайський (головний редактор сайту «Дзеркала тижня»), Олександр Володарський (журналіст, художник, блогер), письменники Оксана Забужко, Юрій Винничук та брати Капранови, адвокат Валентина Теліченко та інші.
    За словами журналістки ТВі Анастасії Станко, було запрошено й чимало симпатиків нинішньої влади, серед них: Ольгу Сумську, Ларису Скорик, Петра Толочка, Віктора Павліка, а також представників трьох найбільших церков. Однак вони з різних причин відмовилися прийти.

    «Телекритика»

    ВідповістиВидалити
  2. Віктору Януковичу тісно в будівлі адміністрації президента на Банковій. Його не влаштовує рівень сервісу, який забезпечено коштом платників податків.
    Починаючи з цього року, глава держави облаштував собі філіал адміністрації прямо в резиденції "Межигір'я", причетність до якої він спростовував останні п'ять років.
    Це дозволить главі держави керувати на місці, щоб не відволікатися від солодкого життя, яке оточує його у "Межигір'ї" та на яке у нього, за власним зізнанням, катастрофічно не вистачало часу.
    Сюрреалізм історії з кабінетом Януковича у "Межигір'ї" доповнив регіонал Вадим Колесніченко - єдиний, хто прокоментував нові апартаменти президента.
    "Раз ми прагнемо в Європу, то ми беремо приклад з Європи. Даунінг-стріт - глава кабінету живе там же, де і працює. Білий дім - президент живе там же, де і працює", - заявив Колесніченко, виправдовуючи марнотратство Януковича.
    Суттєва відмінність наведених прикладів від історії Януковича полягала в тому, що згадані західні керівники проживають на території державних резиденцій. І за облаштування помешкання вони не платять приватним фірмам.
    У випадку Януковича це означало би, що замість оренди йому мали би зробити квартиру в будівлі адміністрації, аби він міг жити за місцем роботи і не витрачати час на подорожі, а нерви водіїв - на перекриття вулиць.
    Натомість Янукович обрав зовсім інший приклад для наслідування - Володимира Путіна, який мешкає у резиденції Ново-Огорьово та часто навіть не виїжджає звідти до будинку уряду, прямо за містом приймаючи гостей та підлеглих.
    У пятниц'ю адміністрація президента оприлюднила відповідь на запит "Української правди" щодо нового робочого місця Віктора Януковича.
    Надана Банковою інформація лише підсилює враження про те, що вседозволеність Януковича стала безмежною. І він навіть більше не особливо приховує свою причетність до корупційної оборудки з виведенням "Межигір'я" із державної власності.
    Отже, за офіційною інформацією адміністрації президента, робочі апартаменти Януковича орендують у компанії "Танталіт" за ціною 8 тисяч 307 гривень 60 копійок на місяць.

    ВідповістиВидалити
  3. «Ток-шоу» в ефірі українських телеканалів зазнають деформацій і втрачають змістове наповнення на користь «екшну». Програми, які перетворилися на вольєр для політичних тем на українському ТБ, дедалі частіше апелюють не до інтелекту глядачів, а до їхніх рефлексів.



    Проекти Савіка Шустера та Євгенія Кисельова змагаються за розмаїття картинки. Режисери стараються потішити глядачів хто дійством, хто музикою. Давно стали звичними співаки й танцюристи наприкінці «Шустер Live». А у «Великій політиці» музика не вщухає протягом усієї програми. Вона має зв’язувати окремі блоки, однак знання музики більшості глядачів, які цікавляться політикою, доволі низьке. То ж пану Кисельову доводиться працювати ще й конферансьє в музиканта, представляючи кожну композицію й пояснюючи, чому саме вона тут і зараз звучить. Інколи увагу на музиканта за роялем звертає режисер крупними планами, а часом сам піаніст забуває своє місце і дратує надміру голосною музикою. Тоді панові Кисельову доводиться закликати його до порядку. Та режисери не вгавають і винаходять нові нестандартні «ходи». Приміром, у студії в пана Кисельова на Масляну кухар смажив млинці. Мені, телеглядачеві, воно байдуже, бо я вдома на канапі. Хіба що плани з кухарем та млинцями далеко не завжди відповідали змісту сказаного в цей час ведучим або гостями. Водночас, поряд із смаколиками цілком природно звучало традиційне приплямкування ведучого. Підозрюю, що аромати кухні відволікали присутніх на програмі від думок «про високе».



    Та дедалі частіше дійство розгортається не за сценарієм, як-от бійка Вадима Колесніченка з представницею Femen Олександрою Шевченко. І тут уже шоу остаточно бере гору над змістом розмови. Варто подивитися форуми, де обговорюються програми. Одні в захваті від того, що несимпатичний депутат нарешті отримав по обличчю. Інші гидливо кривляться від мордобою в кадрі. А от про суть проблем, заявлених для обговорення, думок дедалі менше.

    ВідповістиВидалити